творча діяльність

КУЛЬТУРНА АНТРОПОЛОГІЯ - тематичний підрозділ сучасної філософської антропології, що розглядає творчу природу людини, яка одночасно визначається як творець і творіння культури. К.а. в її європейському варіанті є насамперед антропологією об'єктивного духу, що формує людину, забезпечує функціювання механізмів соціокультурного успадкування через традицію, яка визначається як "духовна матір людства" (Ландман). Важливою проблемою К.а. є взаємозв'язок людини і навколишнього середовища, де безпосередньо розгортається її творча діяльність, певні духовні ландшафти (за Ротхакером). Основою і запорукою необмежених можливостей людської креативності, на думку представників К.а., виступає людська недосконалість, яку компенсують творіння культури, а також свобода - універсальна передумова всякої творчості і збереження її результатів у формі культурного плюралізму. Амер. К.а. (Малиновський, Боас, Мід, Бенедикт) концентрує свої зусилля на аналізі конкретних культур, а також узагальненні етнографічних даних з метою виявлення культурних феноменів і стійких формотворень, а також структур, що відповідають людській природі та пояснюються через її властивості.

Олексюк, Володимир (1913 - 1993) - укр. релігієзнавець, філософ, творча діяльність якого пройшла в еміграції (США). Наукові праці О. присвячені в основному дослідженню томізму, який він розглядає як єдино істинну філософію. О. вважав, що укр. нація, якщо вона прагне бути діяльною силою свого незалежного буття, мусить покладатися на "християнсько-революційні ідеї". Лише в філософії томізму вона може навчитися істинному християнству. Вчений дає обґрунтовані оцінки місця Берестейської унії в національному відродженні, негативної ролі Московського патріархату щодо Українського православ'я. О. розглядав укр. християнство як єдину релігійну систему, не розмежовуючи істотним чином православ'я і греко-католицизм; національне відродження пов'язував із створенням в Україні однієї неподільної церкви.

[br]

Осн. тв.: "Томізм. Християнська філософія" (1970); "Основи реалістичної (Аристотелівсько-томістичної) філософії" (1981)та ін.

1. n рек., марк. рекламування; реклама; 2. рекламна діяльність; 3. рекламне оголошення; a рекламний

1. оплачене ідентифікованим спонсором поширення через ЗМІ інформації про товари, продукцію (product), послуги (service¹), ідеї, марки (brand), яка спрямована на цільову аудиторію (target audience) і покликана стимулювати попит на ці товари, послуги тощо; ♦ рекламування як один із компонентів маркетингу (marketing communication) поділяють на два основні види: рекламування для створення популярності організації (institutional advertising) і рекламування продукції (product advertising); 2. комерційна діяльність зі створення, розповсюдження та продажу реклами (advertisement); 3. рекламне оголошення (advertisement)

═════════■═════════

above-the-line advertising реклама з агентською знижкою; accessory advertising допоміжна реклама; advance advertising попередня реклама; adversary advertising реклама, що протидіє; advocacy advertising рекламно-пропагандистська кампанія; airline advertising реклама авіакомпанії; aisle advertising реклама у проході між полицями в крамниці; annoying advertising подразлива реклама; audiovisual advertising аудіовізуальна реклама; auditory advertising акустична реклама • звукова реклама; auxiliary advertising допоміжна реклама; bait advertising спокуслива реклама; bait and switch advertising реклама із мерехтливою принадою; bank advertising банківська реклама; bargain-basement advertising реклама, яка пропонує товар за низькими цінами; below-the-line advertising рекламні замовлення, які не дають агентської знижки; beverage advertising реклама напоїв; billboard advertising щитова реклама; block advertising блокова реклама; borax advertising настирлива реклама; brand advertising рекламування марки • рекламування торговельної марки; brand image advertising реклама товарної марки; brand name advertising реклама торгової назви фірмової марки; broadcast advertising рекламування засобами радіо; burst advertising короткострокове раптове рекламування; business-to-business (B-B) advertising реклама для підприємств; cable advertising реклама на кабельному телебаченні; cause-and-issue advertising проблемна реклама • реклама, яка спрямована на суспільні проблеми; cinema advertising кінореклама; classified advertising реклама, згрупована у рубрики; commercial advertising торговельна реклама • комерційна реклама; commodity advertising рекламування товару; comparative advertising реклама, розрахована на дискредитацію товару конкурента; comparison advertising порівняльне рекламування; competitive advertising конкурентне рекламування; concept advertising реклама задуму • реклама ідеї; consumer advertising рекламування споживчих товарів • споживча реклама; contemporary advertising сучасна реклама; controversial advertising суперечлива реклама • дискусійна реклама; cooperative advertising спільне рекламування; corporate advertising рекламування організації • рекламування для створення популярності організації; corrective advertising реклама, яка виправляє помилкову інформацію або помилкове враження; coupon advertising купонна реклама; creative advertising творча реклама; crossruff advertising колективна реклама; current advertising поточне рекламування; deceptive advertising облудна реклама • реклама неякісних товарів • неправдива реклама; demonstration advertising наочна реклама • переконлива реклама; denigratory advertising ганебна реклама конкурентів • ганебна реклама; direct advertising пряме рекламування; direct-mail advertising пряма поштова реклама; directory advertising рекламні оголошення в довідниках; direct response advertising пряма поштова реклама; display advertising вітринно-виставкове рекламування; domestic advertising рекламування місцевих товарів; effective advertising ефективна реклама; endorsement advertising рекламування з підтримкою; entertaining advertising розважальна реклама; ethical advertising етичне рекламування; existing advertising поточна реклама; expensive advertising дорога реклама; eye-catching advertising яскрава реклама; factual advertising реклама, яка обґрунтована фактами; false advertising облудна реклама • неправдива реклама; fashion advertising реклама моди; film advertising кінореклама • реклама з допомогою кінофільмів; financial advertising фінансове рекламування; flexform advertising реклама довільної форми; follow-up advertising повторна реклама; food advertising реклама харчових продуктів; foreign advertising закордонна реклама; fraudulent advertising шахрайська реклама; free advertising безплатна реклама; front-page advertising реклама на титульній сторонці; general advertising реклама на широку публіку; generic advertising рекламування групи товарів; global advertising всесвітня реклама; government advertising реклама від імені урядових органів • урядова реклама; grocery advertising реклама бакалійно-гастрономічних товарів; graphic advertising графічне рекламування; group advertising групова реклама; hard-sell advertising наполегливе рекламування • агресивне рекламування; heavy advertising інтенсивна реклама; high-pressure advertising настійне рекламування • агресивне рекламування; house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; hype-type advertising гучне рекламування; image advertising рекламування образу • рекламування іміджу; impact advertising спонукальна реклама; indirect advertising непряме рекламування; indirect-action advertising реклама непрямого впливу; industrial advertising промислове рекламування; inferior advertising неякісне рекламування; information advertising реклама, насичена інформацією • інформаційна реклама; in-house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; initial advertising початкова реклама; innovative advertising новаторське рекламування; institutional advertising рекламування організації • рекламування для популяризації організації; international advertising міжнародне рекламування; interstate advertising рекламування для міжштатного розповсюдження; introductory advertising вступна реклама; investor-solicitation advertising рекламування для зацікавлення вкладників; issue advertising реклама, яка висвітлює суспільні проблеми; journal advertising рекламування в спеціалізованих виданнях • рекламування в журналах; keyed advertising шифроване рекламне оголошення; large-scale advertising великомасштабне рекламування; launch advertising упроваджувальна реклама • реклама впровадження товару • реклама, що оголошує про випуск нового товару; legal advertising правове рекламування; litter-bin advertising рекламування на сміттєвих урнах; local advertising місцеве рекламування; long-term advertising довгострокове рекламування; low-pressure advertising ненав'язливе рекламування; mail-order advertising рекламування торгівлі «товари поштою» • реклама, передана поштою; magazine advertising журнальне рекламування • рекламування в журналах; mail advertising рекламування поштою • реклама, передана поштою; mass advertising масове рекламування • реклама масового охоплення; mass media advertising рекламування в засобах масової інформації; misleading advertising оманливе рекламування • неправдиве рекламування; mobile advertising реклама на транспортних засобах; multimedia advertising рекламування, що користується кількома засобами масової інформації; multinational advertising багатонаціональна реклама; name advertising реклама назви • реклама-назва; national advertising національне рекламування; natural break advertising рекламування в перервах між програмами; newspaper advertising газетна реклама; novelty advertising рекламування новинок; objective advertising об'єктивне рекламування; offbeat advertising нешаблонне рекламування • оригінальне рекламування; off-season advertising рекламування в міжсезонні • позасезонне рекламування; on-target advertising цілеспрямоване рекламування; opinion advertising експертна реклама; oral advertising усне рекламування; outdoor advertising вулична реклама; out-of-home advertising надвірне рекламування; package advertising реклама на упаковці; packaged-goods advertising рекламування фасованих товарів; persuasive advertising переконливе рекламування; point-of-purchase advertising рекламування на місці продажу-купівлі; point-of-sale advertising рекламування на місці продажу-купівлі; political advertising політична реклама; position media advertising вуличне рекламування; postal advertising поштове рекламування; postcard advertising реклама на поштових картках; poster advertising плакатне рекламування • реклама за допомогою плакатів; postmark advertising реклама на поштовому штампі; premium advertising високоякісна реклама; prestige advertising престижне рекламування; price advertising реклама цін; primary advertising основне рекламування; print advertising друковане рекламування; private sector advertising рекламування приватного сектору; problem-solution advertising рекламування щодо розв'язання проблем; producer advertising реклама від імені виробників; product advertising рекламування продуктів; product-centred advertising реклама, яка робить наголос на товарі; product-comparison advertising реклама на основі порівняння товарів; professional advertising професійне рекламування; promotional advertising заохочувальне рекламування • реклама, що заохочує попит; radio advertising радіорекламування; recruitment advertising реклама вакансій; regional advertising районне рекламування • регіональне рекламування; regular advertising систематичне рекламування; reinforcement advertising підсилювальне рекламування; repeat advertising повторне рекламування; retail advertising рекламування роздрібної торгівлі; sales advertising рекламування для збуту; screen advertising екранне рекламування; seasonal advertising сезонне рекламування; selective advertising добірна реклама; semi-display advertising тематичне вітринно-виставкове рекламування; short-term advertising короткострокове рекламування; show-window advertising вітринне рекламування; sky advertising повітряне рекламування; soft-sell advertising ненастійне рекламування; space advertising ілюстративно-зображальне рекламування • зображальне рекламування; split-run advertising рекламування з розбиттям тиражу; spot advertising рекламування у вставці; still-life advertising натюрмортне рекламування; store advertising реклама крамниці; strategic advertising стратегічне рекламування; subliminal advertising рекламування, спрямоване на підсвідомість; successful advertising успішне рекламування; superior advertising реклама вищої якості; tactical advertising тактичне рекламування; target advertising цілеспрямоване рекламування; teaser advertising подразливе рекламування; tie-in advertising супровідна реклама; tombstone advertising коротке рекламне оголошення інформаційного характеру; trade advertising торгова реклама • рекламне оголошення в торговельному виданні; trademark advertising реклама торговельного знака; traditional advertising традиційне рекламування; transit advertising реклама на транспорті; truthful advertising правдива реклама; unacceptable advertising неприпустима реклама; unfair advertising несумлінне рекламування; untruthful advertising неправдива реклама; vertical cooperative advertising вертикальна спільна реклама; viewpoint advertising рекламування точки зору; visual advertising зорова реклама; vocational advertising реклама, розрахована на професіоналів; word-of-mouth advertising реклама, яка твориться споживачами • реклама з уст в уста; written advertising письмове рекламування; year-round advertising цілорічне рекламування; yellow-pages advertising; zero-based advertising реклама з нуля

═════════□═════════

advertising account рахунок за рекламу; advertising activities рекламна діяльність; advertising agency рекламне агентство; advertising agency network мережа рекламних агентств; advertising agent рекламний агент; advertising aids рекламні матеріали; advertising allowance знижка для компенсації витрат на рекламування; advertising and publicity реклама і пропаганда • реклама і популяризація; advertising appeal привабливість реклами • рекламна концепція; advertising budget кошторис на рекламування; advertising campaign рекламна кампанія; advertising consultant порадник з рекламування • консультант з рекламування; advertising contract рекламний контракт; advertising copy рекламний текст; advertising costs витрати на рекламу; advertising department рекламний відділ; advertising director директор рекламного підприємства; advertising effect вплив реклами; advertising effectiveness ефективність реклами; advertising effort рекламна діяльність; advertising expenses витрати на рекламу; advertising expert спеціаліст з реклами; advertising exposure рекламний контакт; advertising film рекламний фільм; advertising industry рекламна галузь; advertising literature рекламне видання • рекламні проспекти; advertising malpractice зловживання в галузі реклами; advertising manager керівник рекламного агентства; advertising material рекламний матеріал; advertising media засоби рекламування; advertising medium засіб рекламування; advertising price рекламна ціна; advertising profit прибуток з рекламування; advertising rate рекламна ставка; advertising registers рекламні довідники; advertising research дослідження у галузі рекламування; advertising revenue дохід з рекламування; advertising slogan рекламний слоган; advertising space місце на рекламу; advertising spot рекламна вставка на телебаченні або радіомовленні; advertising standards норми рекламування • стандарти рекламування; advertising standards authority орган стандартизації в галузі реклами; advertising value вартість реклами; advertising weight ефект реклами; to arrange advertising організувати рекламу; to do the advertising виготовляти/виготовити рекламу; to finance advertising фінансувати рекламу

advertising¹ ‡ A. four principles of marketing (386)

пр. publicity

▹▹ advertisement

▹▹ promotion¹

* * *

ек. амер. 1. n праця; робота; труд; a трудовий; робочий; 2. знт. робоча сила

1. вклад людей в економічну діяльність у формі розумових і фізичних зусиль; ♦ праця вважається одним із основних факторів виробництва (factors of production), серед яких капітал, земля і підприємництво; 2. загальна кількість працівників або група працівників, яка займається певною роботою

═════════■═════════

abstract labor абстрактна людська праця; agricultural labor сільськогосподарська праця; associated labor усуспільнена праця; auxiliary labor допоміжна робоча сила; casual labor тимчасова робота • тимчасова робоча сила; cheap labor дешева робоча сила; child labor дитяча праця; commercial labor торговельна праця; commodity-producing labor праця, що продукує товар; common labor спільна праця • спільна робота • некваліфікований труд • некваліфікована робоча сила; complicated labor складна праця; compulsory labor примусова праця; concrete labor конкретна праця; cooperative labor спільна робота • спільна праця; creative labor творча робота; dead labor мертва праця (уречевлена); direct labour; domestic labor надомна робота; efficient labor продуктивна праця; embodied labor уречевлена праця • матеріалізована праця • втілена праця; factory labor фабрична праця; farm labor фермерська праця; female labor жіноча праця; forced labor примусова праця; free labor неорганізована робоча сила • безоплатна праця; general labor некваліфікована праця • некваліфікована робоча сила; hand labor ручна праця; handling labor обслуга • обслуговуючий персонал; highly skilled labor висококваліфікована робоча сила; hired labor наймана праця; homogeneous human labor однорідна людська праця; human labor людська праця; idle labor невикористана робоча сила • безробітні; indirect labour; industrial labor промислова праця; inefficient labor непродуктивна праця; intellectual labor розумова праця • інтелектуальна праця; intensified simple labor помножена проста праця; juvenile labor праця підлітків; male labor чоловіча робоча сила; manual labor фізична праця • ручна праця; marginal labor граничні витрати на робочу силу; materialized labor уречевлена праця • матеріальна праця; materialized surplus labor уречевлена додаткова праця • матеріальна додаткова праця; maximum labor максимальна кількість робочої сили; mental labor розумова праця; minimum labor мінімальна кількість робочої сили; multiplied simple labor помножена проста праця; necessary labor необхідна праця; nonproductive labor непродуктивна праця; occasional labor тимчасова праця; operator labor праця фермера • праця орендаря; organized labor організована робоча сила; paid labor оплачена праця; private labor приватна праця; productive labor продуктивна праця; semiskilled labor напівкваліфікована робоча сила • напівкваліфікована праця; set-up labor підготовчі операції; shift labor змінна робота; simple labor проста праця; simple average labor проста середня праця; skilled labor кваліфікована праця; slave labor рабська праця; social labor суспільна праця; standard labor нормована праця; surplus labor додаткова праця; union labor організована робоча сила; universal labor загальна праця; unorganized labor неорганізована праця; unpaid labor неоплачена праця; unskilled labor некваліфікована праця; useful labor корисна праця; useless labor некорисна праця; variable labor змінні витрати праці; voluntary labor добровільна праця; wage labor наймана праця

═════════□═════════

backward-bending labor supply curve відхилена назад крива пропозиції праці; compensated labor supply curve компенсована крива пропозиції праці; competitive labor market конкурентний ринок робочої сили; division of labor розподіл праці; labor agreement трудова угода; labor and machinery costs витрати на робочу силу й устаткування; labor as a factor of production праця як фактор виробництва; labor attache аташе праці; labor catchment area район, який потребує робочої сили; labor-consuming трудомісткий; labor contract трудова угода • трудовий договір; labor costs витрати на робочу силу • вартість робочої сили; labor dispute трудовий конфлікт; labor efficiency variance коливання продуктивності праці; labor employed застосовувана праця; labor exchange біржа праці; labor force сукупна робоча сила • трудові ресурси • чисельність робітників; labor hoarding збереження робочої сили при зменшенні попиту на продукцію • притримання робочої сили в період зменшення попиту на продукцію; labor hours робочий час; labor income трудовий дохід; labour-intensive; labor law трудове право; labor legislation трудове законодавство • закони про працю; labor management організація праці; labor's marginal product граничний продукт праці; labor market ринок праці • ринок робочої сили; labor market board рада ринку праці; labor market committee комітет ринку праці; labor market contribution вклад у ринок праці; labor market discrimination дискримінація на ринку праці; labor market dispute конфлікт на ринку праці; labor market organizations організації ринку робочої сили • організації ринку праці; labor market parties сторони на ринку праці; labor market pension пенсія на ринку праці; labor market policy політика ринку праці; labor market statistics статистика ринку праці; labor market training fund фонд ринку праці для підвищення кваліфікації; labor market training scheme система навчання на ринку праці; labor mix склад робочої сили; labor mobility рухомість робочої сили; labor movement робітничий рух; labor organization організація праці • професійна спілка; labor potential потенціал робітника; labor productivity продуктивність праці; labor productivity rate рівень продуктивності праці; labor-saving економія праці • раціоналізаторський • раціоналізаторський метод; labor shortage брак робочої сили; labor supply забезпеченість робочою силою • пропозиція робочої сили; labor theory of value трудова теорія вартості; labor turnover оборот робочої сили; labor union профспілка; labor unit одиниця праці; labor unrest трудовий конфлікт; marginal labor cost граничні витрати на робочу силу • гранична вартість робочої сили; marginal product of labor граничний продукт праці; return to labor віддача праці; to procure labor забезпечувати/забезпечити роботою • влаштовувати/влаштувати на роботу; to save labor заощаджувати/заощадити працю; unit labor cost трудомісткість • вартість праці на одиницю продукції • витрати робочої сили на одиницю продукту; wage elasticity of demand for labor еластичність попиту на працю відповідно до змін у заробітній платі

labour (австрал., англ., канад.):: labor (амер.)

КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИКИ - основні поняття естетичної теорії, духовні моделі естетичної практики, естетичного освоєння світу. В К.е. як логічних формах представлено весь історичний досвід естетичного відношення до дійсності та естетичні характеристики світу культури і природи. К.е. не є нерухомими, незмінними сутностями. Вони історично змінюються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку соціальної практики та динаміки ціннісних орієнтацій. Система категорій, як зміст естетичної теорії, є мінливою, конкретно-історичною, має культурно-регіональні та національні особливості. Розвиток та розширення категоріального апарату естетики відбувається внаслідок як розвитку естетичної та художньої практики, так і розвитку наукової рефлексії щодо них. Теоретичне поняття набуває статусу К. е., якщо воно містить в собі певну закономірність естетичної та художньої діяльності. К. е. мають певну особливість, яка полягає в тому, що вони спираються переважно на оціночний момент. Це пов'язано із антропологічною домінантою естетичної та художньої сфери культури С. учасна естетична теорія внаслідок розвитку нових напрямів дослідження та загальнофілософських методологічних засад не має жорстко визначеної та структурованої системи категорій, що ускладнює можливість остаточної визначеності відносно категоріального статусу деяких понять естетики. К.е. структуруються відносно певних напрямів естетичної теорії, які стосуються різних сфер та аспектів естетичної та художньої практики і виглядають таким чином: 1) Метакатегорії: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, героїчне, трагічне, комічне, іронія. 2) Категорії естетичної діяльності: естетична діяльність, мистецтво, фольклор, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, художнє конструювання, естетика побуту, мода, садово-паркове мистецтво. 3) Категорії естетичної свідомості: естетичні почуття, оцінки, судження, смак, ідеали, погляди та теорії. 4) Категорії гносеології мистецтва: художній образ, мімезис (художнє відображення і відтворення), поетика (художнє мислення), художня форма і художній зміст, художня ідея, художня правда, художня умовність, ідеалізація, типізація, індивідуалізація. 5) Категорії психології мистецтва: художня творчість, художнє сприйняття, катарсис, емпатія, художня здібність, талант, геній, натхнення, фантазія, свідоме, підсвідоме, творча уява, індивідуальна манера і стиль. 6) Категорії соціології мистецтва: художник, публіка, художня критика, меценатство, функції мистецтва, свобода і детермінізм художньої діяльності, соціальне замовлення, народність, національне та загальнолюдське в мистецтві, елітарне та масове мистецтво. 7) Категорії онтології та морфології мистецтва: художній твір, артефакт, види мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, література, музика, театр, кіно тощо); роди (епос, лірика, драма, станкове або монументальне мистецтво тощо); жанри (роман, повість, оповідання, портрет, пейзаж, натюрморт тощо). 8) Категорії семіотичного та структурного аналізу мистецтва: текст, контекст, знак, композиція, сюжет, фабула, міф, художній час і простір, ритм, інтонація, метафора, символ, архетип. 9) Категорії герменевтичного аналізу мистецтва: розуміння, тлумачення, інтерпретація, художня мова, буття, гра, діалогічність, переживання, культурний контекст, герменевтичне коло. 10) Категорії історичного дослідження мистецтва: художній процес, традиція, спадкоємність, новаторство, художній канон, художня епоха, напрям, течія, школа, метод, стиль. 11) Категорії теорії естетичного виховання: естетичні здібності та потреби, методи та засоби естетичного виховання, всебічний розвиток особистості, художнє спілкування. Категоріальний апарат естетики постійно збагачується за рахунок осмислення нових художніх явищ і процесів, залучення термінів суміжних наукових дисциплін (філософії, психології, мистецтвознавства, семіотики, структуралізму, культурології тощо), які набувають специфічного естетичного змісту.

Тойнбі, Арнольд Джозеф (1889, Лондон - 1975) - англ. історик, філософ О. світу отримав в Оксфордському ун-ті В. икладав у Лондонській школі економіки, понад 40 років (від 1925 р.) очолював Королівський ін-т міжнародних відносин. Філософські інтереси Т. були зосереджені у сфері дослідження проблем філософії історії. Базовою ідеєю філософсько-історичної теорії Т. була ідея існування локальних, відносно замкнених цивілізаційних спільностей (спочатку Т. виділив 21 таку спільність, а потім зупинився на 13), кожна з яких має свою власну історію. Сукупність історій цих цивілізаційних спільностей (стисло-цивілізацій) утворює всесвітньо-історичний процес. У перебігу історії усіх цивілізацій Т. виділяє наступні етапи: виникнення, ріст, надлом, деградація та дезінтеграція, які характеризуються ним з позицій варіанта філософії життя Бергсона: виникнення й ріст цивілізацій пов'язуються з енергією життєвого пориву, а надлом, деградація й дезінтеграція - з виснаженням їх життєвих сил. Означені етапи є спільними для всіх цивілізацій, проте кожна проходить їх по-своєму, накладаючи на них відбиток власної унікальності. Згідно з Т., попри всю неповторність кожцої з цивілізацій, їм притаманні і деякі спільні характеристики, насамперед закон "виклику та відповіді". За цим законом, доки цивілізація спроможна на адекватне сприйняття й належну відповідь на кожен наступний з низки викликів історичного довкілля, вона рухається поступально. Можливість такої відповіді створюється завдяки продуктивним ідеям обдарованої здібностями й чеснотами т. зв. "творчої меншості". Ці ідеї через механізм соціального наслідування поширюються серед пасивної більшості і втілюються нею в життя. Однак з плином часу "творча меншість" може втратити здатність генерувати ідеї, що є адекватними викликові історичної ситуації, разом з цим - моральний авторитет. Суспільнозначуща діяльність творчої еліти набуває суто формального характеру й починає спиратися на апарат примусу. Відповідно, більшість перероджується у "внутрішній пролетаріат", визначальними рисами якого є паразитарний спосіб життя (з вимогами "хліба і видовищ"), неспроможність до плідної діяльності чи захисту свого суспільствах, водночас, перманентна готовність до соціальних збурень. За таких умов (до яких долучається загроза від варварської периферії, або "зовнішнього пролетаріату") відбувається надлом відповідної цивілізації з наступною її деградацією та розпадом. Втім, за Т., пізні етапи існування цивілізації зовсім не обов'язково мають поставати як непередвизначені й неминучі щаблі її загибелі. Під впливом нових "творчих меншостей" може відбутися духовне, а пізніше й цілісне відродження цивілізації К. рім того, уникнути розпаду можна також шляхом "єднання в духові", через залучення до вселенської релігії на основі об'єднання вже наявних світових віровчень і переходу на рівень світової цивілізації.

[br]

Осн. тв.: "Дослідженняісторії". У 12 т. (1934 - 1954); "Випробування цивілізації" (1948); "Світ і Захід" (1953); "Історичний підхід до релігії" (1956).

Леонардо да Вінчі (1452, Вінчі, біля Флоренції - 1519) - італ. художник, вчений, інженер, філософ; одна з центральних постатей Відродження. Л.д.В. - автор художніх творів, у яких щонайглибше постали головні устремління та інтуїції Відродження з його намаганням віднайти автентичне місце людини у світобудові, буттєву рівновагу поміж людським і космічним началами. Художня спадщина Л.д.В. - послідовний вияв у фарбах та лініях провідної філософії Відродження. Крім того, він багато і плідно працював поза межами пластичних мистецтв, у царині інженерно-практичній, безперестанно осмислюючи свою діяльність теоретично, у напрямі, вже гранично наближеному до першооснов новоєвропейської науки, до пізнішого природознавства й наукового експерименту як провідного сюжету в інтелектуальній культурі Нового часу. Власне, сам феномен Л.д.В. - це вже ніби перший розділ у культурі цього часу. Тому особливого значення набувають не лише титанізм особистості Л.д.В., його духовна продуктивність, а й відкрита уже в новітній час песимістична рефлексія в його "записниках", літературно-теоретичних спостереженнях над негативними можливостями - і молодої цивілізації, і людини взагалі. Почасти похмура тональність, яка становить немалу частку і художньої, і літературної спадщини Л.д.В., зумовлена драматичною на той час розосередженістю науково-практичного досвіду (передовсім, у природничих студіях самого Л.д.В.). Окрім того, Л.д.В. спостерігав не лише розквіт італ Р. енесансу, а й перші політичні катастрофи в тодішніх італ. державах, які прискорили згодом і катастрофу самого Ренесансу. Певна асиметричність постаті Л.д.В. як мислителя і художника - творча повнота і воднораз песимістична тональність - зумовили насамкінець у XIX ст. (і далі) свого роду ревізію цієї постаті (передовсім у рос. культур-філософіїтого часу, в "леонардознавстві" Мережковського, Волинського, Флоренського, почасти Лосева), ревізію, що у ній феномен Л.д.В. емблематично постав як уособлення і могутніх "фаустівських" творчих поривів європейського людства, і розмаїтих історичних крутозламів у тих поривах. Втім очевидно, що така інтерпретація далеко не вичерпує духовні масштаби явища Л.д.В.

ПРАЦЯ - синтетична категорія, яка характеризує специфічну, властиву людині форму діяльності, спрямовану на освоєння і перетворення (згідно з власними цілями, інтересами і потребами) природного середовища, поліпшення соціальних відносин (соціальна П.) або створення нових цінностей (творча П.). П. може тлумачитися генералізуючим чином (тоді П. - узагальнююче поняття щодо усіх інших різновидів людської активності), але може порівнюватись із творчістю і вважатися відмінною від останньої (в цьому випадку П. - відтворення усталеного, рутинного, а творчість - породження нового, такого, що може в принципі не мати аналогів). Структурно процес П. складається з таких елементів, як цілепокладання, цілеспрямована діяльність суб'єкта, предмет П., знаряддя (засоби) П. та продукт П. Предмет П. - усе, на що може бути спрямована перетворювальна дія П. (природні матеріали, соціальні відносини, сама людина, її духовний світ тощо). Внаслідок цілеспрямованої діяльності предмет П. зазнає трансформацій і перетворюється на продукт П. (з предмета стає річчю, відбувається оречевлення предмета П.), що відповідає тим чи тим потребам суб'єкта В. заємодія людини зі світом предметів П. спричиняє трансформуючий вплив на саму людину, зумовлюючи характер і зміст П. Упродовж розвитку суспільства відбувався як розподіл суспільної П. (через що процес П. набуває дедалі більшої ефективності) і її технізація, так і дедалі зростаюче "дистанціювання" людини від предмета П. За сучасних умов у технологічно розвинених країнах багато виробництв мають цілковито роботизований і автоматизований характер. У широкому соціальному контексті П. виступає органічною основою людської кооперації і партнерства, втіленням багатьох соціальних чеснот (ідеал сумлінної чесної П.), об'єктом естетизації.